-
1 фронт
front edge, leading edge, ( импульса) edge, front метео, rise, transition* * *фронт м.
frontатмосфе́рный фронт — atmospheric frontфронт возмуще́ний — Mach frontволново́й фронт — wave-frontволново́й, восстано́вленный фронт — reconstructed wave-frontволново́й, опо́рный фронт — reference wave-frontволново́й фронт с постоя́нной фа́зой — uniform-phase wave-frontфронт волны́ — wave-frontфронт воспламене́ния — flame frontгрозово́й фронт — thundery frontфронт забо́я — face lineрабо́тать на забо́е широ́ким фро́нтом — work a long face lineфронт и́мпульса — (может относиться к переднему и заднему фронту при соответствующем определении) edge; ( в значении только переднего фронта) leading edge (Примечание. В этом случае за́дний фронт по-русски называется «срез»)фронт и́мпульса, за́дний — trailing edgeфронт и́мпульса, пере́дний — leading edgeфронт иониза́ции — ionization frontкруто́й фронт (волны́) — steep frontочи́стный фронт горн. — front of working faceфронт пла́мени — flame frontфронт погру́зки горн. — loading areaполя́рный фронт метеор. — polar frontфронт рабо́т де́йствующих усту́пов горн. — front of acting benchesфронт рабо́т карье́ра — front of a strip mine, front of a quarry, front of an opencast mineфронт разгру́зки горн. — unloading areaфронт разреже́ния — rarefaction frontфронт сжа́тия — compression frontфронт скачка́ уплотне́ния — wave [shock] frontфронт спу́тной струи́ аргд. — wake frontтё́плый фронт метеор. — warm frontфронт уда́рной волны́ — shock(-wave) [pressure] frontхоло́дный фронт метеор. — cold front -
2 scouting
1. n військ.розвідка, проведення розвідки; пошук2. adj військ.розвідувальний; дозорнийscouting force — розвідувальна група; авіаційний підрозділ пошуково-рятувальної служби; розвідувальний підрозділ берегової авіації
* * *I [`skautiç] n; військ.розвідка,II [`skautiç] a; військ.розвідувальний, дозорний -
3 cold air
-
4 front·o
фронт; перёд; передняя, лицевая часть; передняя, лицевая сторона; аверс, решка (монеты); iri al la \front{}{·}o{}{·}o идти на фронт; esti ĉe la \front{}{·}o{}{·}o быть на фронте; perei ĉe la \front{}{·}o{}{·}o погибнуть на фронте; laborista \front{}{·}o{}{·}o фронт рабочих; popola \front{}{·}o{}{·}o народный фронт; ekonomika \front{}{·}o{}{·}o экономический фронт \front{}{·}o{}{·}o de konstruaĵo фронт здания; varma, malvarma, descenda, ascenda \front{}{·}o{}{·}o мет. тёплый, холодный, нисходящий, восходящий фронт; en la \front{}{·}o{}{·}o de io впереди, во главе чего-л.; ŝanĝi la \front{}{·}o{}on переменить фронт (т.е. направление); ср. averso, frontflanko, frunto \front{}{·}o{}{·}a фронтовой; фронтальный; передний, лицевой, лобовой \front{}{·}o{}{·}a portreto портрет анфас \front{}{·}o{}e (de io) в фронтальной, передней, лицевой части; на фронтальной, передней, лицевой стороне (чего-л.); foti iun \front{}{·}o{}e фотографировать кого-л. анфас \front{}{·}o{}e al фронтом к, передом к, лицом к \front{}{·}o{}{·}i vn развернуться (передней частью, лицом против кого-л. или чего-л. для борьбы; тж. перен.) \front{}{·}o{}{·}i kontraŭ malamikon развернуться против неприятеля \front{}{·}o{}{·}i kontraŭ danĝeron повернуться лицом к опасности; nia domo \front{}{·}o{}as kontraŭ parko наш дом повёрнут (фасадом) к парку, наш дом выходит (фасадом) в парк; ср. alfronti, konfronti.2. -
5 Front
f =, -en1) фронт ( полоса военных действий)die Front durchbrechen — прорвать фронтein Kampf nach zwei Fronten — борьба на два фронта2) фронт, стройdie Front abreiten ( abschreiten) — объезжать ( обходить) фронт ( строй)Front machen (vor j-m) — стать во фронт (перед кем-л.)aus der Front ausscheiden — выбывать из строяin vorderster Front kämpfen (für A) — бороться в первых рядах (за что-л.)vor die Front treten — встать перед строем3) перен. фронт ( объединение общественных сил)eine nationale Front aufrichten — создать национальный фронтFront machen gegen j-n, gegen etw. (A) — оказывать противодействие кому-л., чему-л., выступать против кого-л., чего-л.; протестовать против чего-л.klare Front beziehen — занять определённую позицию ( точку зрения)4) фасад, фронтон5) -
6 Front
Front f =, -en фронт (полоса́ вое́нных де́йствий), die Front durchbrechen прорва́ть фронт; an der Front на фро́нте; ein Kampf nach zwei Fronten борьба́ на два фро́нтаFront f =, -en фронт, стройdie Front abreiten [abschreiten] объезжа́ть [обходи́ть] фронт [строй]Front machen (vor j-m) стать во фронт (пе́ред кем-л.)aus der Front ausscheiden выбыва́ть из стро́яin vorderster Front kämpfen (für A.) боро́ться в пе́рвых ряда́х (за что-л.), vor die - treten встать пе́ред стро́емFront f =, -en перен. фронт (объедине́ние обще́ственных сил)eine nationale Front aufrichten созда́ть национа́льный фронтFront machen gegen j-n, gegen etw. (A) ока́зывать противоде́йствие кому́-л., чему́-л., выступа́ть про́тив кого́-л., чего́-л.; протестова́ть про́тив чего́-л.klare Front beziehen заня́ть определё́нную пози́цию [то́чку зре́ния]Front f =, -en фаса́д, фронто́нFront f =, -en : der Läufer ging in Front бегу́н вы́рвался впере́д, бегу́н повё́л -
7 line
1. n1) лініяline of force — фіз. силова лінія
line of bomb release — військ. лінія бомбометання
2) риска, штрих3) особливість, риса4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межаto draw the line — провести межу; покласти край (чомусь — at)
just on the line — на межі (між чимсь), якраз посередині
5) борозна; зморшка, складка6) pl обриси, контур7) ряд, лінія, стрій8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)hold the line! — не вішайте трубку!, не роз'єднуйте!
9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід10) зал. колія11) (the L.) екваторunder the L. — на екваторі
12) напрям; курс; шлях13) поведінка; спосіб діїto take a strong line — триматися твердої лінії; діяти енергійно
14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересівline of business — театр. акторське амплуа
15) походження, родовід, генеалогія, сім'я16) шнур; вірьовка; мор. лінь17) волосінь (для вудки)18) провід19) лінія долоні20) ряд; амер., тж черга, хвіст21) рядок22) pl театр. роль23) pl вірші24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей27) pl доля28) телеб. рядок (зображення)in line — в одну лінію; у відповідності, у згоді
to come into line with — погодитися з (кимсь); співробітничати з (кимсь)
to get a line on smth. — амер. одержати інформацію про щось
to toe the line — спорт. стати на стартову лінію; суворо дотримуватися правил
as straight as a line, right as a line — чесний, прямий, відвертий
2. v1) проводити лінії; лініювати3) стояти, простягатися уздовж (чогось)4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)6) амер. вудити7) класти на підкладку, підбивати8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати9) тех. обкладати, облицьовувати10) тех. прокладати11) мет. футерувати12) наповнювати, набиватиto line one's pockets (purse) — нажитися, розбагатіти
line off — розділяти (розмежовувати) лініями; с.г. пересаджувати
line through — закреслювати, викреслювати
line up — шикувати (ся) в лінію; ставати в чергу; приєднуватися (до когось — with); об'єднуватися (з кимсь — with); об'єднати зусилля (проти когось — against)
* * *I [lain] n1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровідparty [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення
lines of communication — комунікації; лінія електромережі
line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія
9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хідline of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс
11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)13) pl; миcт. роль, слова ролі14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів17) pl доля18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія19) (on) відомості, інформація20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)22) тб. рядок ( зображення)II [lain] von the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)
1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом6) aмep. вудитиIII [lain] v1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)3) наповнювати, набивати -
8 service
1. n1) слугуванняto go into (to, out to) service — іти слугувати
2) праця, робота3) сфера діяльності; рід занятьthe Civil S. — державна (цивільна) служба
Foreign S. — амер. дипломатична служба
4) установаthe Secret S. — розвідка і контррозвідка
Intelligence S. — розвідка «Інтеллідженс сервіс» (Велика Британія)
5) служба6) обслуговування, сервіс7) забезпечення (чимсь)8) військова служба (повинність)Selective S. — амер. військова повинність для окремих громадян (за відбором)
active service, service with the colours — дійсна військова служба
service ashore — мор. берегова служба
9) військ. вид збройних сил; рід військ10) допомога, сприяння, послуга11) заслуга12) сервіз13) прибор, набір15) церк. відправа17) юр. виконання рішення суду; вручення (повістки тощо)18) с.г. злучання, спаровування19) горобина домашняservice age (group) — військ. призовний вік
service ammunition — військ. боєприпаси
service area — а) тиловий район; б) рад. зона дії; в) спорт. місце подачі
service ball — м'яч, що вводиться у гру з подачі (теніс)
service call — військ. статутний (службовий) сигнал
service cap — військ. формений кашкет
service ceiling — ав. практична стеля
service certificate — військ. службове посвідчення
service chevron — військ. нашивка за шестимісячну службу на фронті
service conditions — військ. експлуатаційні умови
service group — військ. група обслуговування
service instructions — тех. правила експлуатації
service jacket — військ. френч
service load — тех. корисне навантаження
service number — військ. особистий номер
service parts — тех. запасні частини
service period — с.г. сервіс-період (час від отелення до злучки)
service record — військ. послужний список
service station — станція технічного обслуговування; ремонтна база
service stripe — амер., військ. нашивка за вислугу років
service test — а) експлуатаційні випробування; б) військові випробування
service troops — війська обслуговування; тилові частини і підрозділи
service uniform (dress) — військ. повсякденна форма одягу
service unit — військ. обслуговуюча частина
service water — вода, придатна для технічних потреб
to have seen service — бути у тривалому вжитку, зноситися
lip service — лицемірство, пусті обіцянки
remember my service to her — передайте (висловте) їй мою пошану
2. v1) обслуговувати2) робити огляд і поточний ремонт3) заправляти (пальним)* * *I n1) служіння; прислуговуванняdomestic service — домашня робота, обов'язки слуги
2) робота; робочий стаж, термін службиinformation service — інформаційна служба; служба
railway service, service of trains — залізничне сполучення; обслуговування, сервіс; сфера послуг; обслуговування населення; служба побуту, сервіс; бібліотечне обслуговування ( service to readers)
6) вiйcьк. вид збройних сил; рід військ7) послуга; допомога; заслуга8) сервіз; прибор, набір, приладдя9) цepк. богослужіння, служба10) подача м'яча ( теніс)11) юp. виконання постанови суду; вручення ( повістки); судове повідомлення12) c-г. злучка13) мop. клітнювання14) тex. експлуатаціяII a1) військовий; який відноситься до збройних сил2) службовий3) повсякденний; міцний, ноский ( про одяг)III v2) здійснювати огляд, поточний ремонт3) заправляти ( пальним)IV n; бот. -
9 theatre
n1) театр2) аудиторія; демонстраційний зал; операційна (тж operating theatre)lecture theatre — лекційний зал; аудиторія
3) поле діяльності; нива (наукова тощо)theatre of war — військ. театр воєнних дій, фронт
4) театральне мистецтво, театр5) драматичний твір6) глядачі, аудиторія (слухачів тощо)7) сценічні ефекти; режисура* * *n1) театрarena theatre = theatre-in-the-round. theatre of the absurd [of cruelty] — театр абсурду [жорстокості]
to frequent theatres — ходити в театр, бути театралом
2) звичн. sing театральне мистецтво; театрthe Greek [the modern] theatre — грецький [сучасний]театр; драматичні добутки
Goethe's [ðryden's] theatre — театр Ґете [Драйдена]
3) сценічні ефекти; режисура; сценічне мистецтвоthe play was /made/ good theatre — п'єса була сценічна; п'єса була добре поставлена
4) аудиторія, глядачі5) аудиторія, демонстраційний зал; операційна (тж. operating theatre); lecture theatre лекційний зал, аудиторія6) поле дій; поприщеthey are just actors in the theatre of public life — вони всього лише актори на суспільному поприщі /на підмостках суспільної діяльності/; Europe was the theatre of the First World War перша світова війна розігралася в Європі; вiйcьк. театр
theatre of war /of operations/ — театр воєнних дій, фронт
-
10 наҥгаяш
наҥгаяш-ем1. вести, повести кого-что-л.; помогать идти, сопровождатьӦрдыжыш наҥгаяш отвести в сторону.
Эрик, ӱдырым кидпӱянже гыч кучен, эплын наҥгая. Ю. Артамонов. Эрик, взяв под руку девушку, осторожно ведёт её.
Миклайын кайымыже ок шу гынат, мый вачыж гыч кученак (паровоз депош) наҥгайышым. Г. Чемеков. Миклай не хотел идти, я, схватив его за плечи, повёл к паровозному депо.
2. вести, повести; идти во главе, направить чьё-л. движениеМемнан атаманна – Акпатыр. Тудо кушко наҥгая, тушко каена. С. Чавайн. Наш атаман – Акпатыр. Куда он поведёт, туда и пойдём.
Столярова тракторжым пеш сайын наҥгая. Н. Лекайн. Столярова очень хорошо ведёт свой трактор.
3. вести; иметь то или иное направление, служить путём куда-нТиде кыша купыш наҥгая. К. Васин. Эти следы ведут в болото.
Тиде йолгорно вӱдвакшыш наҥгая. М. Шкетан. Эта тропинка ведёт к водяной мельнице.
4. вести; руководить чем-л.Первый тыгай урокым наҥгаяш эн сай курсантлан ӱшанышаш улына. К. Исаков. Вести первый такой урок мы должны доверить самому лучшему курсанту.
5. перен. вести; иметь что-л. своим следствием, завершениемВорын чыла корныжат тюрьмашке наҥгая. Калыкмут. Все дороги вора ведут его в тюрьму.
6. вести (воинскую службу, общественную работу)Мыланна нимогай туткар – туткар огыл. Шотымат палена да службымат тӱрыс наҥгаена. А. Юзыкайн. Нам никакая помеха нипочём. И толк знаем, и полностью службу ведём.
(Пашай) Эрвикаж ден коктын калык пашам наҥгаят. Д. Орай. Пашай вместе со своей Эрвикой ведёт общественную работу.
7. увести кого-л.; украсть кого-что-л.Таче йӱдым Пасет Элавийым шолып наҥгая. Н. Арбан. Сегодня ночью Пасет тайком уведёт Элавий.
Эбат шольо, – имнетым вор наҥгаен, кынел! Я. Ялкайн. Браток, Эбат, вставай, воры увели твою лошадь!
8. вести, увести; везти, увезти; нести с собой, брать (взять) с собойСемон – пеш тале сонарзе. Садлан тудым земский начальник йӧрата, чодырашке пычал дене кая гын, пеленже эре Семоным наҥгая. С. Чавайн. Семон – хороший охотник. Поэтому земский начальник уважает его и, когда отправляется на охоту, всегда берёт с собой Семона.
Елушым, самолётыш шынден, Москвашке, илыме верышкем, наҥгаем. В. Иванов. Посадив Елуш в самолёт, увезу её в Москву, где я живу.
9. увлечь; унести, увести с собой, захватив, подхватив с собойПий опта – мардеж наҥгая. Калыкмут. Собака лает – ветер уносит.
Муралтен-шӱшкалтен гын, тудын (Борисын) йӱкшым чодыра мӱндыркӧ наҥгаен. В. Иванов. Если Борис пел и свистел, то лес уносил его голос далеко.
10. перен. унести; возобновить в своей памяти прошлоеТыгай (тачысе кече гай мардежан) жап Зориным эртыше, рвезе годсо илышыш наҥгайыш. Н. Лекайн. Такой ветреный день, похожий на сегодня, мысленно увёл Зорина в детство.
11. отправлять, отправить, призвать (на службу, в армию, на фронт)Нӧлпер ял гыч иканаште латкок еҥым фронтышко наҥгайышт. А. Березин. Из деревни Нёлпер в один день отправили на фронт двенадцать человек.
Теҥгече Лапкасола шкенжын пагалыме апшатше дене чеверласыш: тудымат армийыш наҥгайышт. П. Корнилов. Вчера лапкасолинцы прощались со своим уважаемым кузнецом: и его призвали в армию.
Составные глаголы:
-
11 наҥгаяш
-ем1. вести, повести кого-что-л.; помогать идти, сопровождать. Ӧрдыжыш наҥгаяш отвести в сторону.□ Эрик, ӱдырым кидпӱ янже гыч кучен, эплын наҥгая. Ю. Артамонов. Эрик, взяв под руку девушку, осторожно ведёт её. Миклайын кайымыже ок шу гынат, мый вачыж гыч кученак (паровоз депош) наҥгайышым. Г. Чемеков. Миклай не хотел идти, я, схватив его за плечи, повёл к паровозному депо.2. вести, повести; идти во главе, направить чьё-л. движение. Мемнан атаманна – Акпатыр. Тудо кушко наҥгая, тушко каена. С. Чавайн. Наш атаман – Акпатыр. Куда он поведёт, туда и пойдём. Столярова тракторжым пеш сайын наҥгая. Н. Лекайн. Столярова очень хорошо ведёт свой трактор.3. вести; иметь то или иное направление, служить путём куда-н. Тиде кыша купыш наҥгая. К. Васин. Эти следы ведут в болото. Тиде йолгорно вӱ двакшыш наҥгая. М. Шкетан. Эта тропинка ведёт к водяной мельнице.4. вести; руководить чем-л. Первый тыгай урокым наҥгаяш эн сай курсантлан ӱшанышаш улына. К. Исаков. Вести первый такой урок мы должны доверить самому лучшему курсанту.5. перен. вести; иметь что-л. своим следствием, завершением. Ворын чыла корныжат тюрьмашке наҥгая. Калыкмут. Все дороги вора ведут его в тюрьму.6. вести (воинскую службу, общественную работу). Мыланна нимогай туткар – туткар огыл. Шотымат палена да службымат тӱ рыс наҥгаена. А. Юзыкайн. Нам никакая помеха нипочём. И толк знаем, и полностью службу ведём. (Пашай) Эрвикаж ден коктын калык пашам наҥгаят. Д Орай. Пашай вместе со своей Эрвикой ведёт общественную работу.7. увести кого-л.; украсть кого-что-л. Таче йӱ дым Пасет Элавийым шолып наҥгая. Н. Арбан. Сегодня ночью Пасет тайком уведёт Элавий. Эбат шольо, – имнетым вор наҥгаен, кынел! Я. Ялкайн. Браток, Эбат, вставай, воры увели твою лошадь!8. вести, увести; везти, увезти; нести с собой, брать (взять) с собой. Семон – пеш тале сонарзе. Садлан тудым земский начальник йӧ рата, чодырашке пычал дене кая гын, пеленже эре Семоным наҥгая. С. Чавайн. Семон – хороший охотник. Поэтому земский начальник уважает его и, когда отправляется на охоту, всегда берёт с собой Семона. Елушым, самолётыш шынден, Москвашке, илыме верышкем, наҥгаем. В. Иванов. Посадив Елуш в самолёт, увезу её в Москву, где я живу.9. увлечь; унести, увести с собой, захватив, подхватив с собой. Пий опта – мардеж наҥгая. Калыкмут. Собака лает – ветер уносит. Муралтен-шӱ шкалтен гын, тудын (Борисын) йӱ кшым чодыра мӱ ндыркӧ наҥгаен. В. Иванов. Если Борис пел и свистел, то лес уносил его голос далеко.10. перен. унести; возобновить в своей памяти прошлое. Тыгай (тачысе кече гай мардежан) жап Зориным эртыше, рвезе годсо илышыш наҥгайыш. Н. Лекайн. Такой ветреный день, похожий на сегодня, мысленно увёл Зорина в детство.11. отправлять, отправить, призвать (на службу, в армию, на фронт). Нӧ лпер ял гыч иканаште латкок еҥым фронтышко наҥгайышт. А. Березин. Из деревни Нелпер в один день отправили на фронт двенадцать человек. Теҥгече Лапкасола шкенжын пагалыме апшатше дене чеверласыш: тудымат армийыш наҥгайышт. П. Корнилов. Вчера лапкасолинцы прощались со своим уважаемым кузнецом: и его призвали в армию.// Наҥгаен кодаш отводить, отвести; отвозить, отвезти; отнести кого-что-л. Кечывал лишан Иван Васильевичым райкомыш наҥгаен кодышымат, ялыш пӧ ртыльым. М. Рыбаков. К обеду я отвёз в райком Ивана Васильевича и вернулся в деревню. Наҥгаен кудалташ (шуаш) отнести, отвезти кого-что-л.; удалить откуда-н.; выкинуть, выбросить. Кызытак иктаж-куш наҥгаен кудалте. Тиде регенче пырням шӱ йыкта, тушто шуко шинчал уло. В. Иванов. Сейчас же выкинь куда-нибудь. От этого мха гниют брёвна, потому что в нём содержится много соли. Вот, шонем, тендам (ечызе-влакым) чыладамат Кара-Кум йошкын ӱмбак наҥгаен кудалташ. Тушто, шонем, пеш кугунак от мунчалтыл. М. Шкетан. Вот, думаю, всех вас, лыжников, забросить в Кара-Кум. Там, думаю, долго-то не будешь кататься. Наҥгаен пуаш отнести, снести что-л. кому-л. Кӧ тиде кагазым Йыванлан наҥгаен пуа? А. Юзыкайн. Кто отнесёт эту бумагу Йывану? Наҥгаен пытараш унести, увести с собой (всё, полностью). Немыч-влак ял мучко чыла нумалыштыт, – эсогыл вургемымат чыла наҥгаен пытареныт. Н. Лекайн. Немцы по всей деревне собирали всё, что угодно, вещи и то всё унесли. Наҥгаен шогаш вести; идти во главе, руководить кем-чем-н. (продолжительно). Аксиния Матвеевна шкетын ныл классым наҥгаен шогыш. А. Юзыкайн. Аксиния Матвеевна четыре класса вела одна. Наҥгаен шуаш выкинуть. Пакчаште оргаж шудо лектын гын, вигак сомылен, корем лакыш наҥгаен шуаш кӱ леш. М. Шкетан. Если в огороде появились сорняки, то, пропалывая их, нужно выкинуть в овраг.Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > наҥгаяш
-
12 theatre
n1) театрarena theatre = theatre-in-the-round. theatre of the absurd [of cruelty] — театр абсурду [жорстокості]
to frequent theatres — ходити в театр, бути театралом
2) звичн. sing театральне мистецтво; театрthe Greek [the modern] theatre — грецький [сучасний]театр; драматичні добутки
Goethe's [ðryden's] theatre — театр Ґете [Драйдена]
3) сценічні ефекти; режисура; сценічне мистецтвоthe play was /made/ good theatre — п'єса була сценічна; п'єса була добре поставлена
4) аудиторія, глядачі5) аудиторія, демонстраційний зал; операційна (тж. operating theatre); lecture theatre лекційний зал, аудиторія6) поле дій; поприщеthey are just actors in the theatre of public life — вони всього лише актори на суспільному поприщі /на підмостках суспільної діяльності/; Europe was the theatre of the First World War перша світова війна розігралася в Європі; вiйcьк. театр
theatre of war /of operations/ — театр воєнних дій, фронт
-
13 Хвильовий, Микола Григорович
Хвильовий (Фітільов), Микола Григорович (1893, с. Тростянці Харківської губ. - 1933) - укр. поет, прозаїк, культуролог, ідеолог укр. Відродження 1920-х рр., організатор низки мистецьких угруповань (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТ-ФРОНТ, ж. "Літературний Ярмарок" та ін). Філософські погляди розвивав у художніх творах та публіцистиці під маскою державної комуністичної ідеології, за допомогою прийомів, названих ним "свідоме парикмахерство", "запах слова" та інших езопівських кодів, спираючись на близькі йому висловлювання офіційних ідеологів. Основною ідеєю публіцистики X. була візія азіатського ренесансу й пов'язана з нею концепція культурної революції в Україні. Україна завдяки своїй специфіці європейської колонії євразійської імперії може і повинна стати промотором ренесансу Азії. Для цього вона мусить сама вийти зі стану провінційного "Сонгороду". Іронічно перефразуючи революційні гасла типу "Дайош Європу", X. сформулював гасла "Дайош інтелігенцію, робітничий клас, Європу", "Геть від Москви" тощо. Це означало плекання інтелігенції й притягнення її до державобудівництва, українізацію робітництва і спілку його з селянством, підйом рівня мас до рівня культурної еліти, підйом рівня самої еліти до кращих взірців європейської культури, вироблення за допомогою цієї еліти психологічного типу укр. "фаустівської"лгодини. Ця концепція протиставлялася сталінсько-зміновєхівській концепції відродження великої імперії, творення автарксичного господарства, що базується на централізованій експлуатації мас, керованих новою ведучою верствою. Відповідна концепція культурної революції була протиставлена пролеткультівській та сталінській концепціям, спрямованим на нівеляцію культури до рівня маскультури та на звуження культури до технічних навичок. В основі історіософії і культорології X. лежить циклічна модель еволюції, подібна моделям "євразійців" Я. кщо євразійці спиралися на циклічні моделі Данилевського, Шпенглера, Леонтьєва, на солідаризм Муссоліні та соціал-дарвінізм Ніцше, то X. в основу своєї моделі поклав ідеосимвол Христа Я. к і Курбас, Тичина, X. належав до того ідейного напряму, що йде від Сковороди, ІОркевича, В. Соловйова, Бєлого, зближається з антропософією філософа-містика Штайнера. Символікою штайнерівської циклічної моделі еволюції людини до переображення її в духа Свободи просякнута вся апокаліптика X. Але в штайнерівську візію майбутньої культури "народу Христа" (Євразію) X. вніс ідею специфічної місії укр. народу в духовно-матеріальній еволюції людства. Практика й теорія вітаїзму, "акромантики" X. нерозривна з історіософією. Завданням епохи "горожанських воєн" є революція для духу, гармонізація - спираючись на силу одухотворення мистецтва, живого слова, евритмію Штайнера - розуму почуття і волі в приспаній імперією людині. Підпорядковані актуальним вимогам доби, політичні погляди X. видозмінювалися, але в основі своїй близькі соціалізмові Франка, Дрогоманова, боротьбістам, деяким течіям анархізму та робітничої опозиції. Переслідуваний режимом, X. покінчив із собою.М. ПлющФілософський енциклопедичний словник > Хвильовий, Микола Григорович
См. также в других словарях:
Рот Фронт (приветствие) — У этого термина существуют и другие значения, см. Рот Фронт … Википедия
Рот Фронт (жест) — Жест на плакате Совета обороны Мадрида, 1937 Рот Фронт (нем. Rot Front красный фронт) интернациональное приветствие; жест: поднятая в полусгибе (или почти распрямлённая) правая рука с повёрнутым от себя сжатым кулаком. Жест на плакате… … Википедия
Рот фронт (жест) — Жест на плакате Совета обороны Мадрида, 1937 Рот Фронт (нем. Rot Front красный фронт) интернациональное приветствие; жест: поднятая в полусгибе (или почти распрямлённая) правая рука с повёрнутым от себя сжатым кулаком. Жест на плакате… … Википедия
Австро-Венгрия — АВСТРО ВЕНГРІЯ. Государство средней Европы, лежитъ между 42°10′15″ и 51°3′27″ сѣв. шир. и между 9°30′ и 26°30′ вост. долг. отъ Гринвича. Границы А. В. имѣютъ 8050 кил. длины, изъ которыхъ: 6150 сухопутной (76%) и 1900 морской (24%). Сухопутная… … Военная энциклопедия
123-я стрелковая дивизия — Награды … Википедия
Первая мировая война 1914-1918 — империалистическая война между двумя коалициями капиталистических держав за передел уже поделенного мира, передел колоний, сфер влияния и приложения капитала, порабощение др. народов. Сначала война охватила 8 государств Европы: Германию и … Большая советская энциклопедия
КРИСТАЛЛИЗАЦИOННЫЕ МЕТОДЫ РАЗДЕЛЕНИЯ СМЕСЕЙ — основаны на различии составов жидкой (паровой) и твердой фаз, образующихся при частичной кристаллизации р ра, расплава, газовой фазы. Эти методы служат для разделения бинарных либо многокомпонентных смесей на фракции, обогащенные тем или иным… … Химическая энциклопедия
История военного искусства — ИСТОРІЯ ВОЕННАГО ИСКУССТВА, изложеніе послѣдовательныхъ видоизмѣненій, происходившихъ въ различные періоды исторіи человѣчества, въ способахъ комплектованія и боевой подготовки вооруженной силы, снабженіи ея средствами, необходимыми для войны, и… … Военная энциклопедия
Список персонажей Warcraft — В Википедии есть портал «Warcraft» Содержание 1 А … Википедия
Действующая армия и флот — (ДАФ)[1] часть вооружённых сил государства, используемая во время войны непосредственно для ведения военных действий (в отличие от другой части вооружённых сил государства, находящейся в тылу). Термин «Действующая Армия и Флот» получил… … Википедия
Гражданская война 1917-1922 — Гражданская война в России Сверху вниз, слева направо: Донская армия в 1919 году, повешение большевиков солдатами Чехословацкого корпуса, красная пехота на марше в 1920 году, Л. Д. Троцкий в 1918 году., тачанка 1 й Конной армии … Википедия
